На свято Богоявлення, або Хрещення Господнього, чи Водохреща, вода освячується двічі за одним і тим самим чином: після Божественної літургії у день Надвечір’я 18 січня, та у самий день свята 19 січня. Вода, освячена 18 та 19 січня, повністю однакова: освячується за одним чином, має однакову назву, не має відмінностей щодо вживання.

В нашому  храмі богослужіння буде звершуватись за таким розкладом:

18 січня, п`ятниця– навечір`я Богоявлення. 

8:30 – Царські часи та Зображальні

10:00 – Вечірня з Літургією св.Василя Великого, після якої буде звершено чин великого освячення води.

16:00 – Всенічне бдіння.

19 січня субота – Богоявлення, Хрещення Господнє.

9:00 – Божественна літургія св. Іоанна Золотоуста, після завершення якої буде звершено чин Великого освячення води.

ХРЕЩЕНСЬКИЙ СВЯТВЕЧІР. ВОДОСВЯТТЯ.

Святу Богоявлення передує навечір’я, богослужіння якого схоже з чином навечір’я Різдва (великі царські часи, літургія з вечірньою). В кінці богослужіння звершується перше освячення води. Цей древній обряд християнська традиція тісно пов’язувала з таїнством Євхаристії. Освячена вода, по-грецьки носить назву „АГІАСМА”, тобто „велика святиня”. Водою все омивається і насичується, очищається і зрошується. Але не тільки цим обмежується значення води. Воно і втому, що „Сам Творець всього – Христос – зійшов, як дощ, розлився, як річка, і хрестився в Йордані”.

В день самого свята вода освячується в хрестовидній ополонці – „Йордані”. Біля неї за звичай з льоду роблять хреста висотою до 2 м. Святкову ходу для освячення води на природних водоймах називають „Хресним ходом на Йордан”. Після молитви віруючі омиваються святою водою і беруть її з собою, з вірою в те, що ця вода володіє чудодійною силою.

Чудодійних дій святої води сподобляються лише ті, хто споживає її з живою вірою в обітниці Божі і силу молитви Святої Церкви, ті, які мають чисте і щире бажання змінити життя, покаятися і спастися

Хрещенська вода – це святиня, яка має бути в домі кожного православного християнина. ЇЇ бережно зберігають біля святих ікон. Хрещенська вода, як і Святе Причастя, приймається віруючими тільки натщесерце.

Освячуюча і животворча дія святої води розповсюджується як на тіло і душу людини, так і на всі предмети, які служать для її духовного і тілесного життя. Свята вода гасить полум’я пристрастей. Відганяє злих духів – ось чому окроплюють святою водою домівки і всяку річ, яку освячують.

Таку силу вода отримує через молитовне призивання на неї Божого благословення.

Христос народився! Славімо Його!

 Різдво Христове звіщає нам велику радість, що ми – діти Божі, що ми – храм Святого Духа і  спадкоємці Царства Небесного. Різдво Христове – це найважливіша дата в усій історії  людства, бо від Різдва Христового розпочалась нова ера часу. Наш людський розум не в  силі зрозуміти та усвідомити цієї таємниці народження Сина Божого у Віфлеємі. Свята  Церква співає чудовий ірмос: «Таїнство бачу я дивне і преславне: небом стає вертеп,  престолом Херувимським – Діва, оселею – ясла, в яких лежить неосяжний Христос Бог. Його  оспівуючи величаємо».       

Дорогі брати і сестри! Подумки перейдімо до Віфлеєму, увійдімо  Віфлеємський вертеп,  погляньмо духовними очима на Богомладенця, що лежить у яслах, і скажемо  Йому словами Святої Церкви: «Що принесемо Тобі, Христе, за те, що Ти  явився на землі як людина заради нас?» Новонародженому Христу  небеса принесли в дар зірку, земля – вертеп, пустиня – ясла, волхви – дари,  пастирі – чудо.

У ці святкові дні, коли наші серця наповнюються духовною радістю,  сердечно поздоровляю вас, дорогі брати й сестри, з великим святом Різдва  Христового і Новим роком. Щиро бажаю всім вам міцного здоров’я, простоти  віри віфлеємських пастухів та мудрості волхвів. Хай запанує в нашому  обтяженому земними клопотами житті та на нашій рідній українській землі  любов Христова, яка довго терпить і милосердствує, не безчествує, не мислить  зла, – любов, яка усе покриває і все переносить (1Кор. 13; 4-7).

Христос Народився! Славімо  Його!

Священник Сергій Яровий,

Благочинний Олександрії та району

Кропивницької єпархії Православної Церкви України  

Різдвяне послання митрополита Київського і всієї України Епіфанія преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України.

Дорогі браття і сестри!

Христос народився!
Славімо Його!

Такі короткі й прості слова цього нашого традиційного християнського вітання, але наскільки глибоким змістом наповнені вони, адже засвідчують нашу віру в те, що обітниця Божа справдилася, Спаситель світу воістину з’явився, друга Особа Пресвятої Тройці – предвічний Син Божий – народився від Духа Святого і Марії Діви, ставши також і Сином Людським. «Немовля народилося нам – Син даний нам» (Іс. 9: 6), – пророкує святий Ісая, вказуючи, що народження Ісуса Христа відбулося саме для нас.

Цю ж думку пояснює і святитель Григорій Богослов, кажучи про народження Спасителя: «Він з’являється заради нас, народившись, щоб як Він дав нам буття, так Він і дарував нам блаженне буття... Ось, що ми святкуємо, ось, що ми прославляємо цього дня: пришестя Бога до людей для того, щоб нам переселитися або, краще, повернутися до Бога…, щоб, відклавши стару людину, зодягнутися в нову (Еф. 4: 22 – 24), і як вмерли ми в Адамі, так ожили у Христі (1 Кор. 15: 22), з Христом і народжуючись, і розпинаючись, і погребаючись, і піднімаючись».

Через гріхопадіння наших прабатьків зло, тління і смерть увійшли в саму людську природу, пошкодивши її. Тому людина, створена Богом для блаженного вічного буття, через відступлення від Творця стала підвладною стражданням і смерті, визволитися від яких власними силами не здатна. Чому не здатна? Тому, що не сама себе людина створила і не своєю волею з’явилася у бутті, але є творінням Божим і Його волею створена з пороху земного. Таким чином, без Бога не може людина очиститися від влади гріха, і тому потребує Спасителя – Того, Хто визволяє її від рабства злу, Того, Хто відновлює її природу, Того, Хто повертає її до єдності з Творцем.

Предвічний Бог став людиною і, як пророкував святий Ісая, «узяв на Себе наші немочі, і поніс наші хвороби [...], ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53: 4, 5). Саме тому радіють небеса і земля, саме тому славословлять ангели та втішаються люди, адже прийшов Переможець смерті, народився Спаситель, Який відроджує нас для життя вічного.

Ми знаємо, що Господь Ісус Христос звершив все необхідне для спасіння всіх людей, але від кожного з нас особисто залежить, чи приймаємо ми цей дар вічного життя, приготовлений для нас. Тому свято Різдва Христового – це не лише нагадування нам про давні історичні події у Вифлеємі Юдейському, це не лише нагода для добрих мрій і побажань, для спілкування з рідними й близькими, для подарунків та веселощів. Різдво Христове – це особистий заклик до кожного дати своїм життям відповідь на все те, що Спаситель зробив для нас.

У чому полягає ця відповідь? У виконанні волі Божої, викладеної для нас у двох заповідях: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю [...], а ближнього твого – як самого себе» (Мф. 22: 37 – 39). Гріх розділяє, а любов – єднає. Гріх відділив людину від Бога, гріх робить нас чужими одне одному, а любов відкриває для нас єднання між собою в добрі та правді, любов повертає нас до втраченої колись єдності з Небесним Отцем.

Тому в ці святкові дні, осмислюючи значення Різдва Христового, радіючи, що Син Божий народився «заради нас людей і заради нашого спасіння», маємо спонукати себе до виконання волі Божої, до викорінення зі своїх сердець ворожнечі, неправди та всього того, що віддаляє нас від Господа і від ближніх, всього того, що протилежне любові. Не легка ця справа, і не в одну мить досягається успіх, але саме для того і прийшов Спаситель світу, щоб допомогти нам у її звершенні, зміцнити нас у боротьбі з гріхом, дати силу перемогти диявола.

Дорогі брати і сестри!


Всі ви знаєте, що 15 грудня 2018 року у Святій Софії Київській відбувся Об’єднавчий собор, який поклав основу для відновлення єдності українського православ’я. Двері нашої єдиної помісної Православної Церкви України відчинені для всіх, хто бажає разом у ній служити Богові та її народові.

Попереду багато спільної праці для зміцнення цієї єдності. Найперше маємо надалі підносити молитви за Церкву, за подолання ворожнечі та за примноження любові. Також і ми самі маємо відкласти минулі протистояння, відчуження і ворожнечу, бо лише через прощення одне одному ми можемо справді утвердити єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву. Пильнуймо: заклики до розпалювання ворожнечі чи до насильства відкидаймо, а те, що слугує любові та миру, – приймаймо.
Щоразу, коли промовляємо слова молитви Господньої «прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», усвідомлюймо, що ми не повинні уподібнюватися немилосердному позичальнику з притчі, який упросив царя пробачити йому великий борг, а сам не побажав значно менший борг пробачити ближньому своєму.

Дорогі браття і сестри!


У ці святкові дні сердечно вітаю всіх вас зі святом Різдва Христового, а також із Новим Роком. Вітаю Президента України Петра Порошенка, Верховну Раду України й Український уряд. Наші спільні теплі вітання передаємо Збройним силам України й усім нашим мужнім захисникам, які жертовно захищають Батьківщину, підносимо до Бога свої молитви за них і просимо в Нього оберігати їх. Від Золотоверхого Києва надсилаємо також вітання і молитовні побажання тим, хто святкує народження Сина Божого в умовах окупації, в полоні чи несправедливому ув’язненні, і просимо в Господа для них підтримки та захисту.

У ці радісні дні подякуймо Господу нашому Ісусу Христу за всі Його благодіяння, виявлені до нас, до нашої Церкви й України. Нехай Всемилостивий Бог простить усі наші гріхи вільні й невільні, утвердить єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву, дарує нашій державі перемогу та справедливий мир, благословить Україну й увесь український народ у 2019 році.
Заради нас Син Божий у смиренні прийшов у світ, закликаючи кожного до миру, злагоди та єдності, щоб ми ходили дорогою правди і не піддавалися на оману. Зробімо все від нас залежне, щоби дати добру відповідь на цей заклик!
Христос народився!

Славімо Його!

Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України
Різдво Христове,
2018 / 2019 р.,
м. Київ

 

Храм Христа Спасителя (місто Олександрія, вул. Таврійська, 12)

6 січня – Навечір’я Різдва

8:30 – Божественна літургія

16.00 – Святкове Різдвяне Всенічне бдіння.

 

7 січня – Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

8.30 – Божественна літургія.

 

8 січня – Собор Пресвятої Богородиці

8.30 – Молебень з Акафістом до Пресвятої Богородиці.

30 грудня у неділю 31-шу після П'ятидесятниці, святих праотців, відбулась Божественна літургія у Храмі Христа Спасителя.

Ця літургія була остання у 2018 році. На літургію зібралась громада храму.

Минулий рік став для громади визначальним, адже у ньому вперше постало всерйоз питання про початок будівництва собору та пошук для цього місця у центрі Олександрії.

В цьому році Церква об’єдналась і тепер постала як єдина помісна українська церква.

Громада міста стала долучати до себе все більше вірних християнству та православній традиції і вірі в істиного Бога!

Детальніше слово до вірних Олександрійського благочиння, отця Сергія можна прочитати тут.

Дорогі брати та сестри!

Ось і майже закінчився ще один рік, який був сповнений безлічі сподівань і тривог, радостей і мрій, здобутків і втрат. За цей рік ми отримали довгоочікувану Автокефалію нашої Помісної Православної Церкви України.
Дякую Богові за жертовних і відданих своїй справі благодійників та віруючих нашої Помісної Української Церкви на Олександрійщині!
Нехай новий 2019 рік Божий принесе кожному з нас успіхи у всіх починаннях, впевненість у завтрашньому дні, злагоду і єднання. І нехай новонароджений Христос, за заступництвом Пресвятої Богородиці, наповнить в ці Різдвяні Свята та в Новому 2019 році Ваші серця своїми щедрими ласками. А різдвяна коляда хай лунає на весь світ і звеселить весь наш боголюбивий народ.
Щасливого Вам Нового року і веселого Різдва!

Верховна Рада України прийняла закон за яким у своїй назві та статутних документах релігійна громада, яка має свій керівний центр в країні, що окупувала територію України чи здійснила агресію проти української держави, має це зазначати у своїх документах.

За таке рішення проголосувало 240 депутатів законодавчого органу влади 20 грудня. На ранковому засіданні Верховної Ради України.

Закон підписав Голова Верховної Ради України і передав його на підпис Президенту України. Якщо глава держави підпише його невідкладно і текст закону буде опубліковано, він має вступити в силу одразу. В тексті Закону вказано, що «цей закон вступає в силу з моменту його публікації».

Віряни Православної Церкви України і прихожани інших релігійних громад, звертаються до представників Олександрійського благочиння із роз’ясненням. Вони просять пояснити: «Що означає цей закон? Як він вплине на життя громад в місті? Чи не буде гонінь на православних з інших громад?». Надаємо роз’яснення на ці звернення.

Звернемось до тексту Закону, який опублікований на офіційних джерелах. Повна назва Закону, який можна прочитати всім, хто має на те бажання і час є такою: «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».

Якщо уважно прочитати новий Закон, що складається із декількох сторінок, то можемо зрозуміти, що в ньому немає пригноблення наших братів і сестер по вірі православній, які сьогодні мають відношення до інших громад.

Закон не забороняє нікому і далі ходити у різні храми, молитися Богу чи збиратись своєю громадою для інших потреб.

Навпаки, Закон посилює захист православ’я в Україні від назв релігійних організацій, що вводять людину у смуту і сіють обман, не говорять правду до кінця, приховують інформацію від вірян.

Відтепер, в Україні, всі релігійні громади, що мають пряме відношення до країни-агресора, мають зазначати своє походження і зв'язок із цією країною. Це показує те, звідки ця церква, хто може на неї впливати.

Релігійна організація або об’єднання, які входять до структури чи є частиною релігійної організації (об'єднання), керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, має відображати приналежність до релігійної організації (об'єднання) за межами України шляхом обов'язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації з можливим додаванням слів «в Україні» та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації.

Таким чином, Закон тільки зобов’язує навести порядок у статутних документах. Він зобов’язує відповідні релігійні організації за чотирі місяці з часу опублікування Закону, внести передбачені цим документом зміни до своєї офіційної назви та до свого статуту.

Єдина пряма заборона - це обмеження доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників релігійної організації, яка управляється з країни-агресора і окупанта, до військових частин, з'єднань Збройних сил та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації. Ці обмеження вбережуть тих самих священників від конфліктів та забезпечать їх діяльність за межами місць служби військовиків, які діють за військовим статутом та мають чимало своїх, спеціальних завдань. Це унеможливить провокації та гарантуватиме мирне існування різних релігійних громад. Закон говорить, що «не допускається надання переваг або накладання обмежень у діяльності релігійної організації», якщо вона є з країни-агресора, крім тих, про яку ми тільки що сказали.

Чи є загроза того, що після чотирьох місяців і в разі не перереєстрації, релігійні громади, що управляються з країни-агресора і окупанта, втратять офіційний статус, і у них почнуть забирати майно, розпускати? Закон цього не передбачає і не може передбачати, бо свобода совісті і віри гарантована Конституцією України.

Та давайте задамо собі інше питання: «Чи є проблемою перереєстрація для керівників цих релігійних громад, щоб захистити своїх вірян, до яких ми відносимось як до братів та сестер по вірі Христовій?» Звісно це не є тим, що не можна зробити. Закон – це справа держави. Держава має право регулювати мирські справи. Справа церкви - єднати людей по вірі і прислухатись до держави у справах мирських, не поступаючись християнськими цінностями. Тому спроба створити з цього скандал чи висловлювати якісь образи, гнівні вислови, неправедні дії, провокувати людей на дії, які порушили б мир у місті, всьому благочинні чи інших регіонах України, не є виправданими.

Гординя і інші гріховні пороки мають відійти у сторону і їх місце має зайняти Христове терпіння і віра у Бога. Христос говорив, що всі ми діти Божі і маємо прихилятися перед Божими заповідями і не мати перед собою кумира, яким би він не був. Тільки Бог є для нас світочем і провісником Спасіння.

Ми сподіваємось на те, що це рішення держави допоможе створити міцну єдину помісну українську церкву, розвіяти смуту, яку напускають безвірники у серця християн. Сподіваємось, що Бог благословить нас усіх на досягнення миру і пошуки діалогу.

Спаси Боже!

У храмі Христа Спасителя відбулось урочисте богослужіння на День Святого Миколая, 19 грудня. Окрім традиційного спілкування, молитовного звернення до Бога, благочинний міста Олександрії та Олександрійського району ієрей Сергій Яровий разом із громадою, привітали одного із постійних і щирих вірян. Він має таке ж ім’я — Миколай — як і відомий християнський святий, на честь якого відбувалось богослужіння.

Урочиста атмосфера підтримувалась і радісною звісткою про те, що православна громада всієї України попри численні перешкоди і тривале протистояння ворогів Віри Христової, об’єдналась. Віряни вітали один одного із ухваленим на Соборі рішенням про створення Православної Церкви України, де з’єднались різні напрямки православного українського християнства. У спілкуванні вірян храму зазначалось, що це подвійно радісна звістка, адже тепер брати і сестри, що живуть і працюють у різних куточках України, мають змогу складати спільні молитви за єднання країни, сподіватись на милість Божу до рідної землі, до кожного, хто живе на благословенній Всевишнім, землі українській.

«Українці з давніх часів просили допомоги у Святого Миколая Чудотворця. Він є заступником, святим, який допомагає зцілювати, одарювати людину, яка щиро працює та діє по правді, виконує Божі заповіді. Святий Миколай — це реальна історична постать, він захищав істинну християнську віру, за часів жорстокого імператора Діоклетіана. Миколай завжди перемагав своїх опонентів завдяки своїй вірі і впевненості. Нам треба така ж сила віри у тому, що ми можемо об’єднатися і подолати всі ті негаразди, всі розбіжності, які є і будувати нову церковну громаду у всій Україні і в нашому місті», — зазначив на зустрічі із вірянами, благочинний міста Олександрії та Олександрійського району ієрей Сергій Яровий.

Сторінка 1 із 6
Зворотній дзвінок Відправте нам свій номер телефону і ми Вам зателефонуємо!
Обязательное поле
Обязательное поле
Дякуємо! Ми отримали ваш запит. Ми зв'яжемося з вами як можна швидше.

Контакти

Телефон. +38 (098) 955-05-59
Email. у фейсбуці
Адреса. вул. Таврійська 12, м. Олександрія

Скачать шаблоны joomla 3.4.